Роксолана закінчила юридичний факультет ТНЕУ, відтак певний час працювала юристом. Згодом одружилася з Максимом, подружжя виграло грін-карту й отримало можливість побачити світ. Більшою мірою цього прагнув чоловік. Для них було не надто легко покинути усе і розпочати абсолютно нове життя з чистого аркуша, там, де нікого і нічого не знаєш і не маєш, але їм допомогла впевненість один в одному.
«Щодо виготовлення намиста, то такої ідеї і навіть мрії не було. Я не думала про те, чи буде це успішно, чи буде це цінуватися, чи сподобаються такі вироби іншим… Мені, мабуть, потрібна була пожива для душі, і я її віднайшла у намисті», – розповіла Роксолана.
За словами майстрині, вона не шукає клієнтів, бо ця справа – це не бізнес, не мета заробітку, а наче певний «політ душі на Україну». Жінка зізналася, що матеріали закуповує усюди.
“Переважно – це натуральний камінь, але у мене він завжди поєднується із керамікою, деревом, склом, металом. Усе, що можна нанизати, усе мені підходить, а уже потім моя уява малює цілісну картину, якою вона має бути”, – сказала Роксолана.
Чи легко розпочати нову справу за кордоном? За словами Роксолани, не має значення, де ти займаєшся улюбленою справою, якщо ти цим живеш. Якщо ти у тій чи іншій справі бачиш власний шлях, то це, мабуть, – найважливіше. Майстриня додала: «Де б ти не проживав, завжди потрібно пам’ятати, що ти є син чи донька тієї країни, куди завжди повертає твоє серце. Я захоплювалася та захоплююся людьми, котрі творять красу власними руками та власним розумом. Щодо мене, то я, можливо, просто відчула серцем, що цією справою буду дуже близька до України і зумію навчити своїх дітей цінувати, шанувати та любити Україну так, як люблю її я».
Моя намистина – це моя і твоя Україна
Намисто Роксолани Прокопів є не просто сучасним, адже пасує практичного до будь-якого вбрання. Здається, що в її роботах закладено всі рідні нашому українському духу символи. Це – калина, горобина, мальви біля хати, барвінок, що в’ється по тину, а ще – Карпати, річки, поля та полонини. Це – небо України, її лани…
Кожна прикраса майстрині особлива і має свою особливу історію, яка вписана у вірші. Іноді це творчість відомих митців або народна творчість, але нерідко Роксолана й сама римує.
«Коли щось твориш руками чи пишеш, то це ніби малюєш фарбами душі. Саме вірш найбільш правдиво дає змогу відкрити той особливий настрій, з яким творилося, і саме вірш може передати усі слова, котрі я намагаюся сказати, коли плету те чи інше намисто. І це не лишень вірші, котрі закарбувались у пам’яті, це і пісні, і легенди. Інколи, як плету, римовані слова самі лунають в голові, наче від серця вони приходять. Моя намистина – це моя і твоя Україна. Ці рядки якось пролунали в голові, щойно я взяла першу намистинку. З цими словами я тепер нерозлучна».
Творча та патріотична родина
«Ми намагаємося відвідувати церкву щоразу, як тільки випадає можливість, брати участь у всіх заходах, які проводить українська діаспора, але, на жаль, це буває не так часто, як би хотілося, – поділилася Роксолана. – Саме там ми усі, наче велика родина, котра вплетена у красивий та міцний вінок під назвою Україна. Ми з чоловіком завжди допомагаємо один одному, усі труднощі долаємо разом, тому з такою підтримкою мені легко іти по життю. Максим добре майструє. Ось нещодавно, не знайшовши у продажі столиків, які нам були потрібні, зробив їх самотужки».
Подружжя намагається відвідувати Тернопільщину хоча б раз на рік. Це неймовірна потреба вдихнути повітря для життя, отримати силу від землі, де була народжена. Приїжджали вони й у с. Дубівці, де проживають батьки чоловіка Микола і Марія. До слова, вони беруть участь у всіх патріотичних заходах. Саме з їх ініціативи у 2014 р. постав пам’ятник Борцям за волю України, на якому викарбувані імена героїв-дубівчан, полеглих за українську державність. Окрім того, жодна урочиста подія у Дубівцях не відбувається без участі Миколи Прокопіва, усі ці заходи він фільмує для української історії, а також створює фільми, які пропагують українську народну пісню та давні звичаї дубівчан. Створюючи життєпис рідного краю, його відеосюжети на ютубі бачать у всьому світі.
Саме на таких жертовних людях, як родина Прокопівих, й нерідко тримається українське село, а українські традиції популяризують далеко за межами рідного краю.
Підготував Віктор КАРПОВИЧ
На фото: сім’я Максима та Роксолани Прокопівих, твори з намиста.
Тернопіль сьогодні: Неймовірне намисто Роксолани Прокопів:
Немає коментарів:
Дописати коментар