Мітки

#КупалаФест (1) 2017 (1) 2018 (1) 460 річниця (3) автодорога (1) агрокомплекс (1) Андрія (1) архиєпископ Іов (1) Архистратига Михаїла (2) Байковецька об'єднана громада (3) Бернстрем (1) Благовіщення (1) благоустрій (1) блискавка (1) борці (2) бузоок (1) Буяк (1) Василеньки (1) Василь (5) Василь Грубінко (1) Василь Павлишин (1) великдень (6) вертеп (3) вечір (2) вечорниці (1) видиво (1) виднограй (1) випалювати рожу (1) випускники (1) вистава (1) вишні (1) віват (1) вікіпедія (1) віктор карпович (1) вісник (1) Водохреще (4) Володимир (1) вчитель (7) вшанування (1) газета (1) гаївки (1) гарбуз (1) герої (1) гніздична (4) горіх (2) гостинність (1) графіті (1) гроза (1) День захисника Вітчизни (1) День Незалежности (1) День Покрови (1) день села (2) дерева (4) джерело (2) директор (1) діалект (2) діалектні слова (2) дністер (2) дорога (5) дослідження (1) дощ (1) Дуб (2) дубів (1) Дубівці (95) дума (1) Дума Анастасія (1) екологія (3) єлеопомазання (1) забруднення (1) зацвіла (1) Зелені шерифи (1) зима (3) знаки (1) Зубар (1) Івана Купала (2) Ігровиця (1) імперія габсбургів (1) історик (2) історія (10) Йордан (1) канікули (1) капличка (2) карта (1) кіно (1) кіноклуб (1) Кобзар (1) коровай (1) косарі (1) кошик (1) краєвид (7) Кременець (1) Леонід Бицюра (1) ліс своїни руками (2) літо (1) локація (1) майстриня (1) Максим Прокопів (1) мальви (1) мангуш (1) Марія (2) Марія Владика (1) Марія Прокопів (3) Медобори (3) Микола Дума (1) Микола Прокопів (34) Миколай (1) мистецтво (1) місцеві вибори (1) намисто (1) настоятель (1) Новий рік (2) новини тернопільщини (1) односельчани (1) Онуфрій (2) освітлення (1) освячення (1) панорама (1) перемога (1) Пилип Іллєнко (1) пісні (1) пластунський табір (1) Плотича (1) погода (1) поляки (1) природа (2) Причастя (1) прізвиська (1) прізвища (1) Прокопів (2) публікація (1) пшеничне перевесло (2) ремонт (1) рецепт (1) різдво (1) річниця (1) родина (1) Роман Зінь (1) сад (1) садити (1) садіння (1) садок (1) сайт (1) світлина (1) свято (1) свято весни 2021 (1) село (4) серпень (1) сніговид (1) софія дубчак (1) спецпогашення (1) спогади (1) став (5) Стегниківці (1) Тарас Шевченко (1) тарасові стовпи (2) територіальна громада (1) Тернопільська область (4) Тернопільський (2) Тернопільський р-н (1) туман (1) туризм (2) українці (1) Уніят (3) учні (1) фільм (1) флисник (1) фольклор (1) футбол (2) Ханас (14) Ханас Василь (13) Ханас Володимир (13) Ханас Марія (1) ханас онуфрій (1) хліб (2) хмари (1) храм (2) християнський комплекс (2) цвіт папороті (1) церква (7) церковий хор (1) чемпіонат (1) Червона Шапочка (1) червоний (1) черінь (1) чорнобривці (1) Шевченко (1) школа (8) Шлях Самурая (1) ювілеї (1) ювілей (2) яблуня (1) яблучний спас (2)

понеділок, 23 жовтня 2017 р.

Діалектизми в Дубівцях

1)      Якщо слово «баль» надзвичайно було поширене, то «бальватися» практично не використовувалось і у словнику не зафіксовано. Градація стосується виключно слова «баль».
2)      «баняк» - це велика каструля, для малої вживалось слово «банячок». Голова, як баняк.
3)      «батяр» поширено вживається у розумінні «неслух»
4)      «бахур» (інколи «бахор») – незаконнонароджений, інколи «вередливий»

5)    болото - бруд ("всьой в болоті", "болота понаносили")
6)      «валах» - вживалось для означення кастрованого барана, у той же час надзвичайно поширене слово «валашити» - каструвати та «вивалашений» - «кастрований»
7)      вар'ят -  також «божевільний»
8)      варґи – також досить поширене «варґатий» - «губатий», «варґати» - «перекривляти», «не варґай» - «не сперечайся», «не заперечуй», «не перекривляй».
9)      взувати - сварити..
10)       відоперти – частіше вживається як «відперти»
11)    водичка (вода) - газований напій
12)      вудити, будити – вживається виключно перший варіант, також «вудженина».
13)  вунітувати – «вонітувати»
14)  в'яно, ві́но – виключно другий варіант
15)  галярмово – вимовляється дуже часто «алярмово»
16)  гальба – частіше вживається як «півлітра», «півлітрова посудина»
17)  ґарґалі – вживається у варіантах «ґарґошки», «ґерґошки». «Взяти на ґерґошки»
18)  ґаці – виключно у розумінні «спідні штани»
19)  ґвер – виключно як «рушниця»
20)  гельма – також  «каска»
21)  гижки – також «гишки». Надзвичайно поширене слово в с. Романівка Теребовлянського р-ну
22)  гунцвут – також «гунцвот»
23)  дзиґар – «настінний годинник», для визначення «ручний годинник»  вживається «дзиґарок» «Для такого шмарка нема дзиґарка»
24)  єдваб – частіше вживається як прикметник «єдвабний»
25)  закім – «заким». «Заким сонце зійде – роса вочі виїсть»
26)  збиточник – частіше пустотливий, «збитки» - пустощі»
27)  здибатися – «здибанка» - «зустріч»
28)  кабатик – також «кабат»
29)  калямар – у варіанті «каламар»
30)  калісони – також «кальсони»
31)  капці – «взуття», «тапочки» і не зустрічається у розумінні «черевики» «А дід бабці купив капці. Закороткі та й втяв пальці»
32)  келішок – також «килішок»
33)  кісто – у варіанті «тісто» - «локшина». Також «кісто» як локшина  в с. Романівка Теребовлянського р-ну, с.Біла Тернопільського р-ну.
34)  клямбра – також «клямра»
35)  коліжанка – також «куліжанка», «колєжанка»
36)  кольоньска вода – також «кольонска вода»
37)  корец – також «корець»
38)  леватива – частіше «ліватива»
39)  маґаляс (миґаляс) – дерев’яний валок  на який набивають білизну і качають маГільницею . « Чи ти такий маґаляс, як я маґаляска, чи у тебе такі штані, як моя запаска»
40)  марець – також «марец»
41)  меделко – також «миделко»
42)  мишіґен – також «мишіґін» - «несповна розуму», "навіжений", " але ж він був навісний, справді мішігін!"
43)  на віглі – також «на вігля»
44)  ноцник – також «ноцнік»
45)  обістя – у варіанті «обійстя»
46)  обценьґи – у варіанті «обценьки»
47)  опталапати – також «обталапати»
48)  пагности – у варіантах «пагності» та  «пагністі» - нігті людини
49)  пазурі – кігті тварини, стосовно людини – великі, неохайні нігті
50)  півниця – також «пивниця»
51)  плястерко – також «плястерок»
52)  полярис – у варіанті «пулярис»
53)  прайник – у варіанті «праник»
54)  прийняти - забрати
55)   спацер – також «шпацер»
56)  сьрюбка – частіше «сюрубка» у розумінні «гайка»
57)  ухналі – також «вухналі»
58)  фрезура – також «фризура»
59)  цезорик – також «цізорик». «Виглядає як цізорик – виглядає молодо, свіжо»
60)  цафати – також «цофати», «сафати»
61)  шкилко – у варіанті «шкелко»
62)  шпанеґля – також «шпанеґіль»
63)  шпроца – також «шпроц»
64)  яґрест – також «аґрест»
65)  гостинець – також «гостинец»
66)  ясьок – також «ясік»
67)  джиґан – камінь наждачного типу
68) губи - гриби(окрім білих, маслят та опеньків)
Джерело
1)     Агій - вигук здивування, обурення, розчарування, невдоволення
Алярм - тривога
2)      Алярмувати, галярмувати - бити на сполох
Альбо - або "Альбо школа, альбо їнтернат"
3)      Андрути – вафлі
Анцуг - костюм
Атрамент, антрамент- чорнило
4)    Ая - так, ствердження (іронічно)
Бадати - перевіряти
4)      Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай (бадиляка) 
5)      Балак - розмова
6)      Балакати – говорити "Балакає , як колядує"
7)      Баль – бал, забава, гостина, святкування. Незвичне святкування - кіндербаль
8)   Балюватися - святкувати, гоститися
8)      Бальон – повітряна куля, м’яч
9)      Бамбетель – кімнатна дерев'яна лавка зі спинкою, з місцем для зберігання речей
Банош, бануш, мамалига - страва з кукурудзяного борошна на сметані. Прийшла з Гуцульщини.
Банти - драбина для курей. ("Сидять як кури на бантах")
Баняк – велика каструля (Голова. як баняк)
Банячок - мала каструля.
Бараболиня - листя картоплі
Бараболя- картопля. ("Як на бараболяниску здибали")
Барак - буряк
Барачанка - самогонгка з буряка. "Ой не будем пити, тую барачанку, нехай поцілує староста коханку"
Бардзо - дуже
Батяр – шибеник, хуліган, неслух
Батярувати - хуліганити
Бахор, бахур - незакононароджений, інколи "вередливий", поганої поведінки молодий або малий хлопець
Баюра- глибока калюжа
Без - через . "Біг пес, без овес, сука без пшеницю. Загубив пес штани, а сука спідницю"
Бендюг - 1) використаний важіль із дерева.2) глевкий, неїстівний млинець " Ти виглядаєш, як бендюга з'їв"
Бефель- наказ
Бздура – нісенітниця
Бицьо - вгодований "Лежит, як бицьо"
Бігме – "чесне слово"
Біґос - страва з капусти
Бляшка - деко для випікання
Болото - бруд. Всьой в болоті. Болота понаносили.
Бомок - гедзь, джміль
Борше - швидше ( Ану, хто борше)
Брама – ворота
Брамкар - воротар
Братрура, брайтура - духовка в печі
Бузя , бузьо - уста "Дай Рузя, бузі дай"
Бузьок – лелека. "Ьузьку, принеси Маруську"
Бура - буря
Бурачанка - самогон з буряка. "Ой не будем пити, тую бурачанку"
Бурачиня - листя буряка
Бурмило - насуплена людина
Важити - мати на увазі "Ти важий, моє коханє, ти важий"
Валашити, валахувати - каструвати. (Ой чия то дівчинонька в червоній хустині, вона ходить по селі валахає свині)
Вивалашений - кастрований
Вивірка - білка
Ванєнка - ванна
Ванькир - мала кімната, ганок
ВарҐи - губи
ВарҐувати - перекривляти, губи "Не варгай до старших"
Вар’ят – ненормальний, божевільний. ("Кричит, як вар'ят", "Чого вар'юєш?")
Васервага - рівень
Вбранє-одяг
Вельон – фата молодої
Видіти- бачити
Видко - видно "Не видко ніц, хоць в воко встрель"
Вилапати- виловити
Вино - піка у картах
Виходок – вбиральня
Відбатувати - відрізати
Відоперти - відчинити
Відпасти - загубити
Вінкель - ріг хати
Вісьта - наліво, команда для коней
Владзьо - Володимир
Водичка - газований напій
Вогірок - огірок
Война - війна "Бо война .."
Волеська - Олеся
Воліксандра, Воляксандра - Олександра
Воліянка - Уляна(?)
Вольга- Ольга
Волива - олія
Воріх, ворішки - горіх, горішки
Ворішина - горішина
Вочі-очі
Вугля-вугілля
Вудити- коптити
Вуйко – рідний брат матері. Інколи зневажливо - але ж то вуйко.
Вуйна – дружина брата матері
Вшистко - все "Старій бабі вшистко єдно"
Гальба – кухоль, зазвичай 0,5 л
Гайта - направо. Команда для коня
Ганька - Ганна.
Гара –  неякісна горілка або самогон
Гаратати - трощити
Гарбата, гербата - напій, чай "Пий чай - такий звичай, пий гарбату - будеш жив багато"
Гарувати - тяжко працювати
Гельма-каска
Генка- Євгенія
Гет - геть
Гимбель- рубанок
Гимблювати - стругати "Ви, тату, гимблюйте, а я потому сокирою поправлю"
Гладущик - глечик
Гонор – честь
Горівка- горілка "Ой горівко, горівочко, люблю  тебе пити, но не люблю того жида, шо каже платити"
Горня - чашка
Горохляний - гороховий, в горошинах
Гостинец - дорога з твердим покриттям.
Губи - їстівні гриби (окрім опеньок, маслят та білих)
Гуляти – танцювати
Гулюкати - вигукувати
Гунцтвот- волоцюга
Гуслянка, вуслянка - молочний продукт
Ґабзувати – ганьбити, паплюжити
Ґазда – господар
Ґаздиня – господиня
Ґаздувати – господарювати
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґандж – вада, хиба
Ґаці – штани
Ґигнути – померти
Ґлянц – чистота
Ґралі – густі вила. ("Бери Ґралі - кидай далі")
Границя- кордон
Ґречний – ввічливий
Грис- висівки
Ґудз – вузол
Ґумаки - гумові чоботи
Дефіляда – парад
Дєкувати- дякувати
ДжиҐун – гультяй, залицяльник, спокусник
Дзиґар – 1. сигарета 2. настінний годинник
Дзиґарок – ручний годинник «Для такого шмарка нема дзиґарка»
Дзюра - діра
Дзюравий- дярявий 
Джиґан – камінь наждачного типу
Диль - дилина, брус "Мур мурований, диль-дильований, ще не вмер, а вже похований
Долина - низ
Досько - Теодозій
Дочиніня - клопоти, неприємні справи
Драб, драбуга - розбійник, розбишака, бандюга
Драглі-холодець
Дрантє, дрантя - зношена, подеота одежа
Драпака - зношена березова мітла
Драпака дати - утікти
Дуба дати - померти
Дубельтівка -двоствольна рушняця
      Дупа- задниця, срака. "Йди до дупи". "Маком їла, маком срала, маком сруку підтирала". "Файна, як срака навиворіт"
Дубельтове- подвійне
Дуля- сорт груші
Душенина - підлива з шматками м'яса, приготована у печі
Єдваб- шовк
Єдвабний - шовковий
Жалувати - жаліти, плакати
Жарівка-лампочка
Жвакати- жувати
Желєтка - лезо для гоління
Жомнір, жовнір – солдат
Жорнити - молоти на жорнах
Живо - швидко, прудко. "Косо, криво аби живо", "Ви , музики грайте живо, бо я хочу пити пиво"
Жиляки - варикоз
Житє- життя
З'юджувати - підбурювати, провокувати
З'юдити - підбурити
Забава – свято, танці . «Ех забава, забава аж до раня»
Забандажувати- забинтувати
Забанувати-затужити
Забігматися - заприсягтися, поклястися, забожитися
Завеликий - завбільшки
Завидіти - заздрити
Завидки берут - заздрощі беруть
Зависокий- заввишки
Завити-загорнути
Заводити - плакати "Шо ти заводиш?"
Завушниці - сережки
Заглибокий - завглибшки
Загрубий - затовшки
Задеревіти-затерпнути
Займити- заганяти худобу
Закатрупити- замордувати
Заки-доки
Заким - допоки "Заки сонце вийде- роса вочі виїсть"
Закимарити- задрімати
Заладований - заряджений "А я гвера заладую і до войска машерую"
Заліско, желізко – праска
Заложитися- побитися об заклад
Зальоти- залицяння "Пішщов на зальоти"
Замельдувати -донести
Замельдуватися- зголоситися
Запаска - одяг, жіночий фартух
Заперти - зачинити
Запудити - загнати лякаючи
Запукати- постукати у вікно чи двері "Чую, хтось запукав до вікна"
Заріст - волосся на обличчі, або на шиї
Зафундувати – виставляти
Захтіти-захотіти
Захцянка – бажання
Зацерувати-заштопати
Зашміраний- брудний
Зашпортатися- спіткнутися
Збабрана- брудна
Збадати- дослідити
Збанок-дзбан
Збиткар - хуліган, пустотливий
Збитки - пустощі
Збитошний- пустотливий
Збуй - розбійник "Стуй! - Я не збуй!"
Звар'ювати- здуріти
Зведенята - діти від різних батьків
Звідати.(ся)- 1)запитатися 2)відвідати
Зворохобити - розворушити
Згабзувати - забракувати
Згаратати - розтрощити
Здало би ся - треба "А ти хочеш заміж? Та здало би ся. - А чи маєш віно - та знайшло би ся. - А чи мієш ти робити? - А з вами ся розговорити"
Здибати - знайти
Здибати (ся) - зустрітися
Зимно – холодно
Зицирувати, зіцірувати- марширувати
Зілє - зілля
Злакомитися - спокуситися. "Лвкома на чуже добро"
Злапати- зловити
Злапати (ся) - упійматися
Злостний- сердитий
Змнєцкати- зім'яти
Знякати, жнякати - прати
Зобачити - побачити
Зоська - Софія
Зрабувати- пограбувати
Зрихтувати- полагодити
Зупа – cуп "Зраня зупа, ввечер-зупа, аж посиніла залупа"
Индик, єндик, їндик - індик. "А той индик-шиндик-пиндик"
Иржавіти - ржавіти
Истик, Єстик - деревяна палиця з залізним наконечником для прочищання
Іздоймила- зняла
Їван - Іван "Не дай Бог з Ївана пана", "Як не буде Ївана, то не буде пана"
Їден - один "Їдна біда не докучит"
Їдзення - їжа
Їдло- страва
Їдно - 1)Байдуже 2) одне "Старій бабі вшистко їдно, старій бабі всьо їдно"
Їдинайціть - одинаннадцять
Їмосць-попадя
Йойкати - 1)кричати 2)плакати
Кабатик - курточка жіноча
Кавалок - шматок, кусень
Кавальчик-шматочок
Кавулька - кривулька
Кавуля- палка "Як тьи вріжу кавулею"
Кавуляти- кривуляти, йти з палицею
Казання- проповідь у церкві
Кайстра - посудина для притотування будівельного розчину
Калабаня - калюжа. "А я думав, вона пані. Вона сидит в калабані"
Калапуцькати – перемішувати
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Кантар- вуздечка
Капарати - погано щось робити, скапарати - також зіпсувати. "Ніхто мені так не зробит (зробе), як я скапараю"
Капарство 1)бруд 2)неакуратна робота
Капку - трішки
Капці - тапочки, взуття. «А дід бабці купив капці. Закороткі та й втяв пальці»
Карамболь - безлад
Карк - задня частина шия
Катафельок - 1) катафалок 2) смертне ложе
Качи- каченя.
Кашкіт (кашкет) – кепка
Квасний – кислий
Кватира - квартира
Келішок - стакан
Керниця (кирниця)- криниця
Керничка- джерело
Керунок (кирунок) – напрям
Кикоть- обрубок руки
Кілько- скілько
Клюка- палиця з загнутим кінцем
Клякати - ставати на коліна
Клямра- скоба
Кльош - скляний піднос
Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому - шинок
Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
Когут – півень
Колєга- товариш
Колєгувати- товаришувати
Колєжанка, коліжанка – товаришка, колега жіночого роду.
Колик- кілок
Колисати - колихати. "Колисала баба діда, а дід бабі не дав хліба"
Колюшина- конюшина
Комин- димар"А до Дмитра - дівка хитра, а по Дмитрі-комин витри"
Коновка - поливалка "Ноги як коновки"
Контентуватися- задовольнятися
Контингент- податок
Конячки-кінський послід
Кооператива- магазин
Копати - бити ногою
Копито- шевська колодка
Коралі- намисто"Ой чи я то дівчинонька, чи не мого вуйка. Кораликів начіпляла, а під носом булька"
Корба - важіль для обертання
Корец - міра ваги , центнер
Корч- кущ
Котики- щиколотки
Коц- одіяло
Кошуля 1)лишай 2)сорочка
Крамар - продавець
Крамарка - продавщиця
Крамний - куплений в магазині
Крамувати- продавати крам
Кредес,креденс – шафа  для посуду, як правило зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Крижалка - головка капусти
Крижмо – полотно, відріз тканини у яке сповивають дитину хресні батьки під час обряду хрещення
Крижі – нижня частина спини «Як тьи дам по крижах», «Щось ми в крижах встрілило»
Криївка – таємне сховище
Криса- відігнутий край капелюха
Кріс - рушниця
Ксьондз – священик
Кульчики-сережки
Кумпель – товариш
Куферок - мала скриня
Куця, куцька – свиня  «Замураний як куцька»
Кучма - шапка з овчини
Лаба - нога у звіра, лапа. Велика нога у людини. "Але він лабатий"
Лайдак-ледар ...Вживається як лайка
Лайдакувати - ледарювати
Лакітки -щось смачне, як правило солодке
Лакомий - пожадливий
Лакомитися - 1) самаквати 2)спокуситися
Лапати - ловити "Дід Панас- покинь мухи- лапай нас"
Лата - горизонтальний брус, жердина
Лахи- зношений (старий) одяг, дрантя
Лашина - зношена одежина
Лед- лід. "Може тобі ше печеного леду дати"?
Ленія - лінія, ряд
Лєгуміни – десерт
Лигнути- ковтнути
Лижка- ложка
Лівкут-лівша
Ліжник- покривало на ліжко
Лісковий- ліщиновий.. Лісковий горіх
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Лупати - розламувати, розбивати
Лучче - краще "Лучче було б, лучче було б не ходити..."
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Ляти - лити
Льоди- морозиво
Льорнета- бінокль
Льос - жереб
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)
М'ясниці - період після посту
Маґаляс (миґаляс) – дерев’яний валок  на який набивають білизну і качають маГільницею . « Чи ти такий маґаляс, як я маґаляска, чи у тебе такі штані, як моя запаска»
Магільниця(маглівниця) - дерев'яний брусок з рівцями для відкачування білизни
Маїти - прибирати на Зелені Свята, озеленяти
Май - 1)заквітчання обійстя на Зелені Свята 2)травень  "Дощ в маю на трохи зміняю"
Майтки - жіночі труси
Мамалига - густа страва з курудзяної муки на сметані(молоці)
Манєрка - бляшана банка
Манталепа, мантилепа – неохайна, розсіяна людина
Матуляти - хитати
Марец - березень "Сухий марец, мокрий май- буде добрий урожай", "Марец взяв за палец"
Маринарка – піджак
Мармуляда - варення
Марципан – делікатес, солодощі
Махамет - іновірець
Мацюпкий (мацьопкий)- малесенький
Мацьопство- малеча
Маштигувати- лупцювати
Мерза - гидота
Морва – шовковиця
Марудно- однотипно
Масар- м'ясник
Махабунда - волоцюга
Матриса - пасажирський потяг
Мешти – туфлі, взуття «Дреш ти мої мешти»
Миделко - мило
Мидниця - тазик
Микати- скубти
Митка - 1) ганчірка 2) хитра. "Але вже та кицька, як митка"
Міги - жести
Мізерія - дрібно покришений салат
Міти - уміти
Мішати- заважати
Мнясо - м'ясо
Морва - шовковиця
Морг - 0, 56 га
Моцний - міцний, сильний
Муровий - міцний, дебелий, сміливий "Муровий хлоп"
Мя - мене.. Видайте мя , мамко - видайте мене, матусю...
На все - назавжди
На раз - молоти муку
Набор дати - дати в борг
Навігля, навіглі - навиворіт, неправильно, від себе, бездумно, через руку, заборона так робити "Не наливай навігля"
Нагнітки – мозолі 
Нагла – раптова . «Най тебе кров нагла заляє»
Нагло - зненацька, раптово
Надолину - вниз
Най - хай, нехай  "Най його качка копне"
Наймитися- найнятися
Накавуляти - написати нерозбірливо
Наладувати- навантажити
Напоперек - напряму, навпростець
Напудити (ся) - налякати (ся)
Нараз- зразу, відразу
Нарваний – наглий
Насерматри - байдуже, абияк. Інколи вживалось як лайка
Натще - не ївши
Нафта - гас
Начиня - посуд
Нашпарувати - назбирати, зекономити, запастись
Небіжчик – покійник
Невільно, невольно - не можна, заборонено, не дозволено
Нездалий – непридатний, негодящий, некрасивий
Нендза, ненза - нужда, біда, убогість, нещастя, нефартова, убога людина, неспокійна, плаксива, доставуча дитина, вереда. "Нендза францовата"
Нендзний - нуждений
Нехарапутний - не такий, як треба, непутящий, недоладний
Нецки -ночви
Нинька, ниньки - нині, сьогодні
Нігди - ніколи
Ніц - 1)нічого 2) печиво зі збитих білків, безе
Ніцно - постійно
Но - але
Ногавиця – штанина
Ноцник - горшок
Нурка дати - пірнути
Нурцове - молоде (про пиво)
Обійстя – подвір’я, маєток
Обметиця,обметиця - рештки борошна з жорен
Обмова – плітки
Обрус (вобрус) – скатертина
Обталапати- забруднити
Обхаяти - довести до ладу, прибрати
Обходити - доглядати
Обценьки(вобценьки) - кліщі
Огір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Озьде (возьде) - ось тут
Оздоба – прикраса
Окописко - єврейський цвинтар
Онде (вонде) - он, ось
Опалка (вопалка) - торба з якої годують коней
Орчик (ворчик) - деревяний кілок  до якого кріплять посторонки в упряжі
Осипка(восипка) - зернові відходи
Офензива - наступ
Оферма (воферма) – незграба
Пагністі - нігті
Пазурі - нігті, або кігті залежно від контексту
Пака- великий ящик
Памнять-пам'ять
Пантрувати - стерегти, стежити "Ти ся подиви,  як коцур пантрує хому"
Папендека(попендека) - картон, толь, дикта - будівельний матеріал
Папуша - пачка грошей
Парастас- панахида
Парцелювати - дрібнити.. Зокрема землю на дрібні ділянки
Паскудно - погано
Пательня – сковорідка
Патик - палка, кусок дерева, як правило лише для паління
Патичок- паличка
Пацьорка- намистина
Пацюк - кабан
Пацьорки – намисто
Паця, пацє’ – порося
Пацьорки- намисто
Пащекувати – грубо говорити
Пелехатий - розкуйовджений
Пелька - рот "Закрий пельку на петельку, а горло на шпильку"
Перепудити(ся) - перелякати, перелякатися
Песя- щеня
П'єц - піч
Пироги - вареники "Нема пирогів- нема неділі"
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо, стули писок - замовкни, писок як халява
Півтрета - друга з половиною
Півчварта -три з половиною
Пігулки - таблетки
Підоймити - підняти
Підпеньки (вопеньки) - опеньки
Пітьовка - шльондра
Піяти - кукурікати "Як когут запіє"
Пляц- ділянка, місце,
Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг з коржів, інколи торт
Пльонтро - поверх
Побережник - лісник
Побивати - покравати дах гонтою "А ти, Юрку, скубай курку, та пошивай хату"
Поєдинче - окремо, роздільно
Позапритувати - поприбирати "Стефку, та позапритуй в хаті, бо люди ся дивлят з телєвізора, а в тебе в хаті непопритано"
Покій – кімната
Поконтентентуватися - задовольнитися
Покушати - покуштувати
Полакомитися - спокуситися
Поливана - емальована
Поліття - врожайний рік
Полокати - полоскати
Полядвиця - мясо з прихребетної частини
Помарніти – схуднути
Пом'яцкати - пом'яти
Попри - понад
Попуцувати - до блиску начистити
Порозпукуваний - потрісканий
Порох, порохи - пилюка
Поспацируватися, пошпаціруватися - прогулятися
Потахнути- осісти
Потрафити- зуміти
Пражити - кип'ятити молоко
Празник - свято
Праник - деревяний виріб для вибивання білизни при пранні
Презент – подарунок
Припасувати- примірити
Проплі, порплі – перхоть
Присійбо - божитися
Пристати - погодитися
Притати – прибирати, ховати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка, шкатулка
Пужак - держак батога "Дати пару пужаків"
Пулярус (пулярес), пуляруш – гаманець
Пулята- гусенята, каченята
Пурцель - напиндючена людина
Путня - відро
Пуцувати – чистити до блиску
Пуцька – прутень, статевий член
Рабувати- грабувати
Радирка - гумка для стирання
Райбати - писати
Райтки - чоловічі штани
Рамйона - плечі
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Раяти- радити "Але вже нараяла"
Ребухем - хабар
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяш, безлад. "Не роби ми ту рейваху"
Ресторація – ресторан
Рехт - слушність "Маєш рехт - ти правий"
Риж - рис. "Голубці з рижом"
Ринва – стічна труба
Риплях, рипляк - реп'ях
Рискаль - лопата для копання
Рімний - рівний
Розпірити - розчепірити
Ровер – велосипед
Рондель- сковорідка з довгою ручкою
Рубель - жердина, якою кріплять снопи, сіно, солому на возі
Рублити - прикріплювати рублем
Ружа – троянда
Румбарбар- ревінь
Румигати – жувати, пережовувати
Рура – труба
Сабаш - шабат
Салаш - шалаш
Салітерка- тарілка
Саме головне - найголовніше
Сакомпак - повністю, цілком виїхати
Сальцесон - свинячий шлунок, начинений м'ясом, потрохами, обрізками голови
Свому- своєму
Сего- цього
Сей -цей
Сервус - вітання "Дай єму сервуса"
Си- собі
Сило - село
Скала- крутий схил гори
Скарбонка- скринька
Скопец - невелике відро для молока
Скулитися - згорбитися, скрутитися "Не питайте тату мами, бо не ляжут спати з вами, а як ляжут то си скулят, але ного не розтулят"
Склеп – крамниця, магазин
Скоботати (скуботати)- лоскотати "Та не скобочи"
      Скоро - швидко. Як ся пчихне й добре пердне, то життє ся скоро верне... Я скоро ся верну. 
      Скрутлі - скручені жмути соломи, для паління у п'єцу (печі) "Зроби мені скрутлі до п'єцу"
      Слабий- хворий. Слабий на всю голову.
Слічний  – гарний, симпатичний
Слоїк - скляна банка
Слуп - стовп . "Стоїт як слуп"
Смарувати, шмарувати – змащувати, намащувати, мастити, мазати, підмазувати
Смаженя- яєшня на молоці
Смирід - сморід "Хто ма пчоли, той ма мід, хто ма діти - ма смирід"
Сніпок - околіт соломи для пошиття дахів
Солонина - засолене сало
Сопух - затхле повітря
Спацер, шпацір - пішохідна прогулянка, інколи мандрівка "Йти на спацер"
Спацерувати - прогулюватися
Спіжаний- чавунний
Сподні – спідні штани, кальсони
Спрахтикувати - перевірити "Та ти спрахтикуй як воно, а тоди кажи"
Спудитися- злякатися
      Срака - те ж, що й "дупа" - сідниця, задниця
Статечний – пристойний
Стація - залізнична станція
Стидно (встидно) - соромно
Стирка – повія
Стирта - скирда, стіг
Стрийко або стрий – брат тата 
Стрийна – дружина батькового брата
Стрихчи - стригти
Стрих – горище "Під стрихом"
Струбішане - зерно, полова, солома погризине мишами
Струтити - зіпхнути
Ступитися - йти геть
Сяра- молозиво
Сьрубка - гайка
Табака – піхва «То всьо до їдної табаки»
Тагже - також
Тайняк - поліцейський
Таний-дешевий
Таца, таця - піднос. "Давати на тацу"
Ташка - портфель
Твар- обличчя
Тельбух - живіт, зазвичай у зневажливому тоні "Набити тельбух"
Теньгий - товстий
Терлиця, терниця - пристрій для вибивання волокнга зі стебел льону чи конопель
Тертюхи- деруни
Течка - потрфель, тека, папка
Тичитисє - чогось стосуватися "Ти ся ту не тичиш"
Тіки- тільки
Тлумак - 1)клунок 2)неоковирний
Тлумити - товкти
Тлумитися - товктися
Тлунок - розум
Товар-худоба
Товчун, товчунчик - чорт, чортик
Толока - 1)безоплатна будова гуртом , лише за пригощання 2) сама гостина, для тих хто працював 3)громадський вигін для випасу худоби. "Справили толоку". Завершенням толоки було встановлення "квітки"
Тореб(п)ка - жіноча торбинка
Трафити(втрафити) поцілити
Трафитися - статися
Трафунок – випадок
Трісцє - непрохідне болото "Йди в трісцє"
Тріщити (тріскати) - пожадливо їсти.
Трубити - їсти зерно, продукти (про мишей) "Нехай миші кужіль трублят нехай мене хлопцілюблят"
Трумбло - труна
Ту- тут
Файка – люлька
Файно – гарно, добре
Фалди - складки
Фамілія -прізвище,  рідня, родина
Фаміліянт - родич
Фана - прапор "Є у Кийові Злота брама, на тій брамі сино-жовта фана"
Фатка- сітка для ловлі риби
Фастригувати - попередньо пришивати
Фацет – парубок
Фертик - кінець
Фест – швидко, сильно, чудово, дуже
Фіглі - жарти, часоим недоречні. " А він мені фіглі показує"
Філіжанка – горнятко для кави
Фільварок - маєток з господарськими будівлями
Фіра – віз, підвода
Фірман – їздовий, "водій" возу
Фіранка – гардина. "Не чіпай си до заду фіранки"
Фіртка- хвіртка
Флоярка- сопілка
Флячки - потрохи
Фляшка - пляшка
Фоса – сніговий замет
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Френзлі - торочки
Фузія (фузея) – гармата
Фукатися - лютитися, шаленіти
Фушерка- недбала робота
Хабаль- звідник
Хабузинє- бур'ян
Хлоп- чоловік
Хляпавка - слота
Ходаки - чоботи. "Така миш, як ходак"
Хопта, хобта - бур'ян
Хореньгва - церковна хоругва
Хоць- хоча
Хутко-скоро
Цайґ - бавовняна тканина
Цалком- цілком
Цапки - рачки "Ой горівко, горівочко, вмпю тя до крапки, аби мене на стпавила по дорозі цапки"
Цапок- стояк для різання дров, також "козел"
Цафати - повертати назад
Цвіркати в вочі- докоряти
Церета-є
Цимес- щось добре, смачне
Цівка – струмінь (води)
Цілец- цілина
Цілушка - окраєць хліба
Ціп’я, ціпля - курча
Ціхо (ціхутко) – тихенько «Сиди ціхо»
Цуд- чудо
Цукерня – кондитерська
Цурис - клопіт "Мати цурис через дурну голову"
Цьомати – цілувати
Цьотка, цьоця – тітка "Мої цьоця мали млин, було файно жити в нім, хто приїхав, той змолов, та ше й цьоцю відпоров"
Челядь- члени родини
Чиколоток - суглоб пальця
Чимпіти- терпеливо щось виконувати
Чирак- чиряк
Шабатура - великий гаманець "А та кура-шабатура по садочку ходит тай ходит"
Шалінова - "Ой і файна та дівчина, хустка шалінова, а під носом така булька, як квінска підкова"
Шальок- шарф
Шандар- жандарм, поліцейський
Шанец- окіп, рів
Шацунок - повага
Шваблик - сірник
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шварц- контрабанда
Ше- ще "Дайте їму ше"
Шемрати- пліткувати "Та не шемрай так про всіх"
Шерокий - широкий
Шильда - вивіска "Ти соби шильду на чолі вчепи"
Шифа, шіфа - корабель
Шкраби - старе взуття
Шлюс- завершення, кінець
Шляг(Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
Шмаття, шматтє - одежа
Шматяр- торговець ганчірям
Шмельц- непотріб
Шмір-дьоготь
Шмірувати- змащувати дьогтем
Шо- що
Шолопатися - чистити пір'я, довго і ретельно вибирати
Шопа- повітка
Шопка- вертеп
Шмаркач - недоросток
Шмінка- помада
Шпанегля - кнопка
Шпанувати- уважно спостерігати
Шпарувати- заощаджувати, дбати, працювати інколи - газдувати.
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь – лікарня
Шпихлір - комора для зерна
Шпрехати – говорити
Шпроца-праща, рогатка
Штинь – сморід
Штири - чотири . Однак "Раз, два, три , чотири - ми всі разом пили. Ми- чотири пияки", "Штири тики, два патики, семе помахайло"
Штрика (штрека) – залізна дорога
Штих- на глибину лопати "Копай на їден штих і не більше"
Штрамуватися - одягатися святково "До танцю штрамуєся кутківецка кавалірка"
Штрукс - вельвет
Штунда- сектант
Шустер- швець
Шутер- точений камінь для мощення доріг
Шуфелька - совок
Шуфля - широка совкова лопата
Щезник- чорт
Щикати - гикати
Юдити - підбурювати
Юрко- колик для перевесла
Ябко - яблуко. "Збити на сине ябко"
Якнайживіше - якнайшвидше
Якурат- саме так
Ялівка- телиця
Ясьок, ясік - 1) маленька подушка 2) сорт великої квасолі

 


 

Приказки записано від Онуфрія Ханаса (1912р.н) у 1993-94 рр

30 коментарів:

  1. Володимир Гевко:
    Галицький балак як латина - мова людей, котрих вже не є,
    але слова та фрази ще живуть в окремих нас, як слухачах тих, хто ще нею розмовляв.
    Ми виховані бабцями, народженими на початку 1900-х, для яких балак був рідною мовою і усе дитинство ми прилипали взимку язиком до клямок, їли гижки, крали цукерки з креденця, затикали дірки диктами і казали мішіґіне на ненормальних.
    Чітко розуміли різницю між нендзою та єндзою, гидували офермами і гроші завжди клали в пулярес.
    Зрештою, ми, малі і трохи радянські, практично не послуговувались тими словами, але вони були в наших вухах завжди.
    Ми лазили бо'зна де і бо'зна з ким, але нас ніколи не трафляв шляк.
    - А тріс би ти, холєро, як обруч!, - казала до мене за мої вар'ятства вчителька з біології і це було якось так по особливому затишно і викликало посмішку.
    Бабці вчили нас грати в карти і я пам'ятаю свої гіркі і рясні як горох сльози, коли я програвав і шлапайка завжди залишалась мені "на пагони".
    Галицький балак стає мертвою мовою, ми ще її розуміємо - але балакати вже нема з ким.
    Ті, хто нас би зрозумів - вже лежать під двома датами з рискою посередині, і єдина наша комунікація з ними - прополений пирій і кутя в слоїчку на святий вечір. І свічка.
    Та мова була проявом любові та турботи до нас.
    Їх вже нема, залишились тільки ми та їхня мова і вона ще тримається відлунням в нашій пам'яті.
    Ми як герої бредберівської антиутопії, тримаємо ту мову в головах як спогад, але вона вже не наша. Просто інтегрований внутрішній перекладач дозволяє розуміти всі ті кучеряві польські, українські та жидівські словечка.
    Та мова як татуювання полінезійців, красиві кучеряві малюнки для більшості і тільки нечисленні вміють її потрактувати, оживити символи і слова.
    Дрібні уламки тої мови і культури розсіяні по світу по Італіях та Іспаніях і це чи не найбільша втрата, величезна плата за потік євро в Галичину. Розірваний цикл передачі важливого від мам до дітей. Бо їхні діти вже не галичани, на жаль.
    Останні із могікан, ми носимо мову людей, котрих вже нема і передати її нема кому.
    Іноді це стає тягарем....

    ВідповістиВидалити
  2. Діалектизми з Чернігівщини Alina Akulenko
    Стежити · 9 січня біля Kyiv, Kiev ·

    Про мою мову

    Моїм першим філологічним одкровенням став ГУРОК.
    Точніше - його відсутність.
    У першому класі нам загадали назвати овочі й фрукти на картинці.
    Там був гурок. Я так і сказала. Бо в нас завжди гурки сіяли, я не могла не знати, що то.
    Але звідки ж мені знати, що він - огірок. І вони - огірки.
    Але це було півлиха. На відміну від гурков, в яких не треба було казати г, на АРЄХ треба було навпаки казати через г - горіх. Логіки - ніякої.
    Утім, ще більший мовний шок я пережила через АЛЄЙ, який, з'ясувалося, взагалі не він, а вона - олія. Жіночого роду. З О замість А на початку слів я на той час уже змирилися.
    ХЛЬОВ теж не існував. А хлів.
    Такі ж проблеми були зі СПАДНИЦАЮ. Яка насправді спідниця.
    Ну, а коли зайшлося за ГЛАДИШКУ, то я трохи не зійшла від справедливого обурення піною.
    Бо гладишка - це гладишка. А ніякий не глечик. Де ви бачили молоко в глечиках? Ще б МАКОТРУ горшком назвали.

    P.S. Мені інколи дуже шкода, що майже забула мову мого дитинства. Ми сьогодні з мамою також згадали жикетку, стУлец, скамейку (яка табуретка), капицу, ужачку, узюм, юлицю...
    А тоді мама сказала: як ще щось здумаю, перезвоню.
    ЗДУМАЮ.
    Хіба не красиве слово, а?

    P.P.S. За ніч мама здумала (не без допомоги двох свої сестер) ще багато слів. Тож я їх тут писатиму. Щоб не загубилися.

    РЄПНИКИ - пиріжки із картопляного тіста з начинкою з кислих яблук
    ЗАХАЛОД - у людей на цю страву кажуть холодець, але у нас
    ХОЛОДЕЦЬ - це те саме, що у людей називають окрошкою
    ГУБИ - усі гриби, окрім білих. Бо білі - то просто ГРИБИ

    Фото гладишок з Інтернету. Вони у них там були підписані як глечики )))
    https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1915380671823777&set=a.556343871060804.142519.100000555884328&type=3&theater

    ВідповістиВидалити
  3. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, ну, мишигн - це точно з ідишу - "мишигене" або ще "мишигене коп": не сповна розуму. Походить від івритського "мишигас" або "міштаге" - "божевільний".

    ВідповістиВидалити
  4. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, гм… Бааль - це не ідиш, це іврит. Означає "хазяїн, господар, власник". Скажімо, Бааль ха-Шем Това - "Власник доброго імені".
    Boris Nemirovski Volodymyr Khanas Бахур - це теж іврит. Переклад - "хлопець" (дівчина - "бахура").
    Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, гельма - це може бути й з ідишу, і з німецької - від Helm ("шолом").

    ВідповістиВидалити
  5. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, шпацер - теж або німецьке, або ідиш: піша прогулянка. Є така відома пісня на ідиш: "Моме, мейг'іх гейн шпацірн?" - "Мамо, можна мені піти погуляти?".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, spazieren - німецькою, spazirn - ідишем.

      Видалити
  6. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, цафати - якщо це в значенні "лаятися", "сперечатися" - то це ідиш. "Цоффн" - "чубитися між собою".

    ВідповістиВидалити
  7. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, бендюг мене здивував. Я звик, що биндюг - це ломова теліга.
    Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, братрура - це точно німецька. Bratrohr - духовка. Ідишем це інакше називається: бройт-оффн.

    ВідповістиВидалити
  8. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, вінкель - це теж або німецька, або ідиш. Німецькою Winkel - куток, ідишем - winkl або winkele.

    ВідповістиВидалити
  9. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, гарбата - це, скоріш, латинський корінь. Herbata - рослина.
    Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, гимбель - ідиш. Himbel - рубанок. Німецькою, до речі, буде Rubbel.
    Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, гунцтвот - це дуже стара німецька, середньовічна. Hundsvogt - так звали ватажків розбійників, дослівно - "собачий ватажок".

    ВідповістиВидалити
  10. Boris Nemirovski Volodymyr Khanas, ґлянц - німецька й ідиш водночас. Glanz - глянець.
    Boris Nemirovski Дефіляда - це латинка. Defilee - парад, марш.
    Boris Nemirovski Бандажувати - це німецька. Bandagen - перев'язка.
    Boris Nemirovski Зрабувати - німецька. Berauben - пограбувати. Ідишем все буде "штейлен" або "штойлен" - "вкрасти".
    Boris Nemirovski Зрихтувати - німецька, richten ("виправити" або "судити").
    Boris Nemirovski Ну, зупа - й так зрозуміло. Німецька. В ідиші використовується російське слово "суп" (наприклад - локшен-суп міт кнейблах, тобто - суп-лапша з часником).

    ВідповістиВидалити
  11. Boris Nemirovski Кумпель - повністю німецьке. Це або "товариш", або ж ще - "шахтар".
    Boris Nemirovski Лата - німецьке. Latte - жердина, а ще - пардон, ерекція в просторіччі. :)
    Boris Nemirovski Локаль - німецьке. Lokal - те ж саме: ресторан.

    ВідповістиВидалити
  12. Boris Nemirovski Махабунда - трохи схоже на німецьке Wagabund - волоцюга. Ідишем буде "шейгиц".
    Boris Nemirovski шпарувати - Sparen, економити. Ідишем - "шпірн".
    Boris Nemirovski Ніц - nichts або nix (простомовне). Ідишем - "нит".
    Boris Nemirovski Офензива - 100 відсотків німецьке. Offensive.

    ВідповістиВидалити
  13. Boris Nemirovski Пляц - це Platz, місце або площа. Ідишем теж.
    Boris Nemirovski Попуцувати - теж німецько-ідишське: Putzen - чистити, прибиратися.
    Boris Nemirovski Потрафити - від німецького treffen, поцілити або ж зустріти.
    Boris Nemirovski Райбати - від німецького/ідишського Schreiben, писати.
    Boris Nemirovski Райтки - це від німецької назви кавалеристських штанів або рейтуз: Reithosen.
    Boris Nemirovski Рехт - це й німецьке, й ідишське, і іспанське. "Рація" або "право": Recht, richt та derecho.

    ВідповістиВидалити
  14. Boris Nemirovski Румбарбар - це від німецького Rhababer, ревінь.
    Boris Nemirovski Сабаш - це, звичайно, івритське шаббат. Ідишем буле шабес.
    Boris Nemirovski Сальцесон - це іспанське. Salcicon. Те ж саме.
    Boris Nemirovski Сервус - так вітаються та прощаються зі знайомими австрійці.
    Boris Nemirovski Шмарувати - скоріш, ідиш, ніж німецька. Німецькою буде Schmieren, а от ідишем - шмарн.
    Boris Nemirovski Ташка - німецьке Tasche - сумка або кишеня.
    Boris Nemirovski Фільварок - точно німецьке. Volwark - хутір.
    Boris Nemirovski Фляшка - це німецьке й ідишське. Flasche.
    Boris Nemirovski Фрезура - німецьке. Frisur - зачіска.

    ВідповістиВидалити
  15. Boris Nemirovski Хабаль - цікаве слово, з івриту. Ha-Baal, хазяїн. В даному випадку - хазяїн повій. :)
    Boris Nemirovski Хабаль - цікаве слово, з івриту. Ha-Baal, хазяїн. В даному випадку - хазяїн повій. :) Звідси ж - російське "хабалка" - бандерша.
    Boris Nemirovski Цимес - це таки ідиш. Традиційний ідишський солодкий наїдок з моркви та чорносливу, в івриті нема.
    Boris Nemirovski Цурис - це ідишське цурес або цорес: проблеми, клопоти.
    Boris Nemirovski Шальок - німецьке. Die Schale
    Boris Nemirovski Швагро - німецьке Schwager.
    Boris Nemirovski Шварц - і німецьке, і ідишське. "Чорне".
    Boris Nemirovski Шильда - теж німецьке й ідишське - Das (dus) Schield, вивіска або щит.
    Boris Nemirovski Шлюс - закінчення ідиш/німецька.
    Boris Nemirovski Шифа - німецька, Das Schiff.
    Boris Nemirovski Шпанувати - німецька, Spannen (ausspannen) - вислідковувати.

    ВідповістиВидалити
  16. Boris Nemirovski Штинь - німецьке Stinken. Ідишем буде "штинк".
    Boris Nemirovski Штрика - німецьке Strecke, відрізок дороги або маршрут.
    Boris Nemirovski Штих - теж, здається, з німецької. Stich - укол або копнути неглибоко, stechen. Кажуть ще ins Meer stechen - вийти в море.
    Boris Nemirovski Шустер та шуфелька - німецьке. Schuster - кравець, який працює зі шкірами, а Schaffel - лопата.

    ВідповістиВидалити
  17. Борис Шапіро Boris Nemirovski Шустер - швець, а кравець - Шнайдер :) Знаю, бо мій дід - Шустер

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Boris Nemirovski якщо вірити приказці : і швець і кравець і на дуду грець

      Видалити
  18. https://www.facebook.com/apostolmv/posts/1018439268335865

    ВідповістиВидалити
  19. #бамбетель – це лавка-ліжко, де можна не тільки солодко поспати, але і склавши ліжко, отримати лавку та запросити подруг, аби потеревенити за чашкою чаю з малиновим джемом. Назва ліжка походить від німецького "Bankbettel" — лавка-ліжко. Цікаво, що на початку 20 ст. в українських селах в роки австрійського панування з'явилися бамбетлі, їх часто використовували як скрині, а вночі - ліжка.

    ВідповістиВидалити
  20. Маком їла, маком - с..ла, маком ср..ку підтирала.. не роби добру міну при поганій погоді, не чіпай си до заду фіранки

    ВідповістиВидалити
  21. https://ukrainianpeople.us/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83/?fbclid=IwAR2mJ2SRR2wXU4miKYFUKO7o1tE8Oyhbd5LWLWe905LNF7WAnqq1QfxTpfo

    ВідповістиВидалити
  22. Психа - низька тумба з дзеркалом, як правило в передпокої.. " Яку файну психу купили"

    ВідповістиВидалити
  23. Амант – коханець.
    Андрони (мандрони) плести – вести пусті розмови.

    Арбайтувати (льв.) – працювати.

    Арешт – в’язниця.



    Бадильки (льв.) – волосся.

    Балак тримати (льв.) – розмовляти, (порівняй: тримати базар, базарити).

    Бальон (льв.) – трамвай.

    Банда – група музик.

    Бандити гнути – дурниці плести.

    Батяр (бетяр – з угорської «волоцюга, гульвіса») – гультяй, волоцюга.

    Батярська віра – батярське братство (ще у Львові – львівська голота, львівська гебра, львівська віра, львівські леви, львівські діти, львівські хлопці, левенята, свої варіяти).

    Бачевський (льв.) – львівська горілка заводу Бачевського.

    Баюра (льв.) – горілка.

    Бецирк (льв.) – арешти Повітового Суду для дрібніших справ.

    Бик – удар головою [те ж, що взяти „на одесу”].

    Блаґа, бляґа – пустомельство; блаґер – пустомеля.

    Блахман – обман; блахмана (під)пускати – надурити (очі замилювати).

    Блахмановий – фальшивий.

    Блямаж – конфуз, компроментація.

    Блят – згода; бути блят – погоджуватися [порівняй: мати блат, наблатиканий].

    Блятник – перекупник краденого.

    Боксер – залізний обруч з дірами на пальці, щоб ліпше стиснути його в п’ястуці. Міг він служити до нападу або оборони в бійці; мабуть кастет

    Бранжа – група людей однієї професії.

    Брехунець – адвокат; радіо.

    Бровар – пиво

    Бузя – личко

    Буйда – фальшивий документ, “підстава”, “туфта”.

    Бухати (льв.) – красти.



    Вар’ят, варіят – божевільний; свій вар’ят – свій хлопець.

    Верва – жвавість.

    Відрехтовувати – даватися комусь взнаки.



    Гавган – шибеник.

    Газард – азарт.

    Газардовий – азартний, запальний.

    Галабурда – бешкет; галабурдник – бешкетник.

    Галапас – паразит, дармоїд.

    Галат – дурень.

    Гальба – келих (1/2 л).

    Галь-паль – не роздумуючи.

    Гаман; збити як гамана – сильно або за ні що бити.

    Гантелити – ганьбити, лаяти.

    Гаплик – (первісне значення – гачок, застібка на одяг) кінець.

    Гарак – ром (рум), горілка.

    Гаратати – бити; гамселити.

    Гаргара – сварлива жінка.

    Гатрак – таємний аґент поліції (сексот, стукач).

    Гаукаж (льв.) – адвокат.

    Гебра (льв.) – міське шумовиння.

    Гицель – перен.: смілива людина, шибайголова.

    Гоцкати – піднімати на сміх.

    Гоцки; брати на гоцки – дошкуляти комусь.

    Гунцвот – шельма, собачий син.

    Ґавра – печера (ведмеже лігво); переносно: рот.

    Ґевал – хам, мужик.

    Ґешефт – вигідна спекуляція.

    Ґнот (льв.) – малий хлопець.

    Ґрипс, ґрипсанка – мала записка.



    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. https://telegra.ph/Slovnik-balaku-lv%D1%96vskih-batyar%D1%96v-06-10?fbclid=IwAR2Iaek7D4oGU5al7pMpKcrKONjuf2UH9qdh0InGvII2uLYX8JqEpge_5oo

      Видалити
  24. Khrapko Halyna У нас в селі був реальний випадок. Баба Катря, котра жила по сусідству, щонеділі варила пироги дідові Костунику. Але в якусь неділю вона вирішила змінити меню і після недільної служби поставила перед дідом локшину на розсолі. Дід локшину поїв, переодягнувся в будній одяг і за якийсь час баба почула звуки сокири на подвір"ї. Дід Костуник рубав дрова. Баба заволала : - "Костунику! А з пам"яти б тебе викинуло. Свята неділя, а він патики рубає!. Дід огризнувся:- Неділя? Яка неділя? Нема пирогів - нема неділі" ! І продовжив рубати, доки баба не покликала до хати на свіжозварені пироги.

    ВідповістиВидалити
  25. Тупий, дурний, вар"ят, тупко, тупак, глупак, бельбас, недотепа, нетяма, недоумок, дурепа, дурило, дурко, дурник, дурнило, товкач, просторіка, йолоп, бевзень, бевзь, ідіот, кретин, бовдур, блазень, блазнюк, бовван, довбня, мамлюк, мішіген, дундук, баран, осел, шелепа, бицьо, бомок, ґевал, дурандас, дурбан, дурбас, дурбило, штурпак, леґейда, неук, телепень, бурмило., довбешка, довбеха, надолобень, йолуп, бздура, без гельми,бован, пиндик, махабунда, лайдак, тлумак,...

    ВідповістиВидалити